ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ
Організації, які займаються проблемами булінгу в Україні | Тематика |
UNICEF | інформування батьків та дітей про булінг та протидія булінгу |
Благодійний фонд “Kiddo” | протидія булінгу |
Громадська організація “Студена” | недискримінаційне навчання |
Український інститут дослідження екстремізму | дитяче насилля |
ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИ | Попередження та подолання насильства в дитячому середовищі |
Український фонд “Благополуччя дітей” | Вчить дитину захищати себе |
Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда-Україна” | протидія насильству в сім’ї та школі |
Нормативні документи
БЕЗПЕЧНА І ДРУЖНЯ ДО ДИТИНИ ШКОЛА В КОНТЕКСТІ РЕФОРМИ «НУШ»
ПОРЯДОК подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування)
ПОРЯДОК
подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)
заяв про випадки булінгу (цькування)
Булінг (цькування)– діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особита (або)такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
РЕАГУВАННЯ ТА ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ
Правила, що регулюють відносини між адміністрацією, педагогічним колективом, здобувачами освіти, батьками. У цьому розділі запропоновано реагування та протидія булінгу. Процедура кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у закладі різними сторонами
Учень або учениця об’єкт булінгу:
1. Голосно й твердо, дивлячись у обличчя кривднику, каже: «СТОП. Припини (називає неприйнятну дію)». Якщо дія повторюється, тоді крок 2.
2. Якщо поблизу є дорослий, звернутися до нього з проханням допомогти зупинити ситуацію.
3. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, який стався.
4. Зустрітись зі шкільним психологом стосовно випадку.
Учень або учениця, поведінка якого/якої була зафіксованаі класифікована як булінгова:
1. Миттєво припинити поведінку, яку класифікують насильницькою, в будь-якому прояві до будь-якої дитини та/чи дорослого у закладі.
2. Визначити в розмові з класним керівником вчинене порушення Етичного кодексу закладу.
3. Проявляти самоконтроль. Дотримуватися Етичного кодексу закладу.
Процедура кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у закладі різними сторонами Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:
1. Миттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію.
2. Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, який стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників.
3. Брати участь у загальних подіях класу за участі класного керівника та психолога щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату.
Працівник закладу (вчитель, класний керівник та ін.), яки став свідком булінгу або акту насильницької поведінки:
1. Миттєво зупинити неприйняті дії.
2. Дізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити класного керівника класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації.
3. Вжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила закладу та наслідки за їх порушення.
Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з дитиною свого класу:
1. Заспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.
2. Визначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання такого в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 3.
3. Провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову політику закладу та неприпустимість булінгу в закладі.
4. У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі.
5. У той же день повідомити психолога про випадок булінгу у класі.
6. У той же день зафіксувати випадок боулінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога.
7. У співпраці з психологом, керівником МО класних керівників розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
Кроки батьків. Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:
1. Повідомити класного керівника про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що в закладі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина.
2. Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником і психологом закладу.
3. Поговорити з дитиною про неможливість проявів в закладі та необхідність співпрацювати зі шкільним психологом та класним керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.
4. Зустрітися з психологом закладу щодо усунення наслідків булінгу.
5. У разі рекомендацій шкільного психолога звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи і результати роботи.
6. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом закладу задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
7. Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотній зв’язок щодо емоційного стану дитини.
Батьки дитини, у якої зафіксували булінгову поведінку:
1. Прийти на зустріч із класним керівником, психологом та отримати детальну інформацію стосовно проявів дитини та обставин ситуації, що склалася.
2. Поговорити з дитиною про недопустимість булінгу в закладі та необхідність співпрацювати зі шкільним психологом та класним керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі.
3. Співпрацювати з психологом закладу щодо усунення наслідків булінгу. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом закладу задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків.
4. Звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта за рекомендацією шкільного психолога чи за власним бажанням. У такому разі регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи та результати роботи.
5. Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотній зв’язок щодо емоційного стану дитини.
Кроки шкільного психолога щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:
1. У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів класного керівника, дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу.
2. У співпраці з класним керівником розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
3. Провести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів.
4. У разі потреби, рекомендувати батькам звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно підтримувати контакт із позашкільними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальної роботи з учасниками акту насильницької поведінки.
5. Ввести спостереження за всіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від класного керівника, вчителів, батьків тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.
Кроки класного керівника/шкільного психолога щодо роботи зі свідками/пасивними учасниками булінгу:
1. Провести розмову-нагадування з класом щодо недопустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в закладі.
2. Провести позапланові класні активності, під ас яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.
Кроки працівників закладу: Працівник закладу, який зазнав булінгу від учня/групи учнів:
1. Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про недопустимість проявів булінгу в закладі.
2. Повідомити класного керівника про випадок булінгу.
3. Підтвердити письмово випадок булінгу відповідною заявою.
4. Повідомити директора закладу про цей випадок. ПОРЯДОК подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню) в закладі
Загальні питання
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» та наказу МОН «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28.12.2019 №1646.
2. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі, а також процедуру подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування).
Терміни подання та розгляду Заяв
1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочого дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
Що робити, якщо є підозра про булінг – алгоритм дій
Алгоритм розроблено згідно знаказом МОН від 28.12.2019 №1646 і рекомендацій, підготованих за участі освітнього омбудсмена.
ПЕРШІ КРОКИ
Крок 1.Необхідно повідомити директору школи про випадок булінгу або підозру щодо нього. Це можуть зробити всі учасники освітнього процесу: учні, батьки та педагоги.
Повідомлення мають прийматись усно або письмово, особисто або засобами електронної комунікації.
Крок 2.Директор впродовж першої доби від отримання повідомлення має обов’язково повідомити про випадок:
- поліції;
- батькам учнів-учасників булінгу;
- службі у справах дітей для того, щоби з’ясувати причини випадку булінгу та усунути їх, а також для соціального захисту дітей, які стали сторонами булінгу;
- додатково – центру соціальної служби для сім’ї та молоді. Цей центр має оцінити потреби сторін булінгу, визначити методи соціальної роботи, визначити та потім надати соціальні послуги, забезпечити психологічну підтримку.
Важливо:Якщо трапився випадок, через який дитина потребує медичної допомоги, то директор обов’язково має викликати швидку.
Крок 3.Директор має скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу впродовж 3-х робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.
Комісія може розглядати заяву не більше 10-ти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.
КОМІСІЯ І ЗАСІДАННЯ
Комісія має бути затверджена на початку навчального року. Постійний склад:
- голова (зазвичай це директор);
- педагогічні працівники;
- практичний психолог;
- соціальний педагог;
- представник служби у справах дітей;
- представник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Коментарi